Дракон в Європі
Цього року 13 і 14 вересня Китай приймав у Гонконзі саміт, присвячений десятиріччю ініціативи «Один пояс, один шлях». Примітно, що серед запрошених на цей захід почесних гостей був Володимир Путін, якого китайський лідер Сі Цзіньпін представляв як «дорогого друга». Цей жест є одним із багатьох прикладів зростаючої співпраці між Росією та Китаєм, яку ми спостерігаємо ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Саме тому для цього номера New Eastern Europe ми попросили наших авторів розглянути роль Китаю в регіоні. Вони проаналізували різні аспекти китайсько-російської осі, намагаючись зрозуміти, чи керує вона зручністю чи глибшим зв’язком між двома державами. Крім того, вони також розглядали присутність Китаю в Центральній і Східній Європі, особливо формат 17+1, який спочатку був зустрінутий з певним ентузіазмом, особливо серед більш авторитарних політиків. Однак початкова підтримка цього формату останнім часом дещо зменшилася. Цей зсув, особливо в Чехії та Литві, можна пояснити зміною ставлення до політики Китаю щодо Тайваню, порушенням прав людини щодо уйгурського населення та неоднозначною позицією Китаю в поточному конфлікті в Україні.
На додаток до блоку, орієнтованого на Китай, ми рекомендуємо вам прочитати тексти, які висвітлюють події, які також спостерігаються в регіоні, але рідше розглядаються основними ЗМІ. Зокрема, враховуючи міграційні хвилі, що тривають, чи то з Близького Сходу, чи то з постраждалої від війни України, наші автори аналізують різні суспільні реакції (у Польщі та Румунії) на етнічних українських мігрантів і мусульман чи ромів. Тривала війна також вимагає обговорення ролі російського суспільства, його відповідальності та почуття провини за звірства, скоєні проти українського народу та на території України. Ми вирішили розглянути всі ці важкі та болючі питання, щоб стимулювати дискусії щодо викликів, які продовжують виникати та які можуть визначити майбутній стан соціальної реальності в Європі та за її межами.
Джерело: neweasterneurope.eu