Особливості Угоди про безпеку між Україною та Польщею

Редакційна стаття Східноєвропейської ради

Безпекова угода з Республікою Польща має особливе значення для України, оскільки польське політичне керівництво більше за інших усвідомлює ризики російської агресії та найбільше зацікавлене в повній перемозі українських збройних сил у війні.

Концепція «сильна Україна – це безпечна Польща» не є пустою фразою, і серед польського політичного істеблішменту та пересічних громадян є більшість розуміння того, що Польща перебуває в зоні особливого ризику, якщо Україна не зможе подолати російську військову експансію.

Тому очікування від польсько-українських угод були надзвичайно амбітними, і можна зробити висновок, що багато в чому вони виправдані.

Досить сміливими виглядають положення про згоду сторін працювати над розробкою та лобіюванням на рівні НАТО механізмів, які б дозволяли польським військовим вражати повітряні цілі, що прямують у бік території Польщі.

Цей пункт є безпрецедентним і якісно вирізняє польсько-український документ з-поміж інших.

Зрозуміло, що спільний намір не означає, що завтра польська ППО буде збивати ракети чи безпілотники над повітряним простором Львівщини чи Волинської області, але це перший і обережний крок у вказаному напрямку. Це вже підтвердив міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш. Незважаючи на це, колись Україна не могла навіть мріяти про F-16, тому для досягнення стратегічних цілей тут слід робити маленькі кроки.

Дональд Туск вже став об’єктом спекуляцій на внутрішньополітичній арені, коли представники “Конфедерації” почали його критикувати за угоду з Україною.

Однак польський прем’єр чітко сформулював, що пункт про “часткове закриття українського неба” буде обговорюватися на рівні НАТО і лише за згодою Альянсу він може бути трансформований у практичні рішення чи дії.

Для України важливо, щоб польські партнери не тільки не виключали такий сценарій, а й допомагали з його позиціонуванням.

Ще одним принципово важливим положенням є те, що Польща чітко і беззастережно підтримує Формули миру Володимира Зеленського та українське бачення справедливого припинення війни. Усі інші ініціативи, як-от «туризм миру» Віктора Орбана без мандату ЄС чи паралельні моделі тимчасового «заморожування війни» небезпечні й не принесуть результату.

Є також оптимістичний момент щодо подальшої роботи з придбання Україною літаків МіГ-29 з балансу польських збройних сил. Загалом польська сторона спроможна надати Україні додаткові винищувачі, але за умови їх заміни на інші від партнерів.

Підхід офіційної Варшави базується на тому, що в умовах сусідства з Російською Федерацією та Республікою Білорусь Польща не може допустити послаблення власної повітряної безпеки. Щойно польські збройні сили отримають нову авіацію або винищувачі країн-партнерів Альянсу захищатимуть польське небо, Дональд Туск матиме «розв’язані руки» для формування чергового потужного пакету підтримки України.

Цікавим і несподіваним видається пункт про формування Польщею іноземного легіону, який буде відкритий для громадян України, які проживають за кордоном. Вони зможуть пройти необхідну підготовку, спорядитися та підписати контракти з Міністерством оборони України.

По суті, така ідея має розвіяти побоювання громадян України, які бояться, що їх відправлять на війну без відповідної підготовки або не зможуть повернутися до Польщі після закінчення військової служби. Наскільки ефективна ця ідея? Тільки час покаже. Проте немає заперечень щодо його інноваційності та нестандартності.

Загалом інші положення масштабного та складного документа мають багато спільного з попередниками, підписаними з іншими партнерами України: безпека, гуманітарна та політична підтримка, рух України до ЄС та НАТО, припинення війни. на основі принципу територіальної цілісності, стратегічного значення двостороннього партнерства тощо d.

Серед інших, пропозиції економічного блоку мають конструктивне значення. Перш за все, ідея офіційної Варшави забезпечити Україну безкоштовною електроенергією на основі вугільної генерації.

Що входить до його змісту?

У Польщі є досить велика кількість теплових електростанцій, які фактично не задіяні через високий податок на виробництво електроенергії з вугілля. Існуюча інфраструктура та можливості дозволять Польщі виробляти та відправляти безкоштовну електроенергію в Україну вже цього року за умови, що ЄС профінансує організаційні витрати та звільнить Польщу від податку. Остання вимога є найскладнішою, оскільки вимагає згоди всіх членів ЄС, а це означає, що Україні та Польщі доведеться діяти активно та спільним фронтом, якщо представлена ​​ідея зацікавить українську сторону, яка змушена подолати наслідки терору, організованого російськими військами проти мирного населення.

Підсумовуючи: двостороння угода досить потужна і охоплює всі сфери двосторонніх відносин. Загалом це може лягти в основу нової моделі польсько-українських відносин, яка базуватиметься на передбачуваності, прагматичності, об’єктивності й не залежатиме від ситуативної політичної ситуації, як це часто траплялося раніше.