«Перезавантаження» відносин між Україною та Польщею: що продемонстрував візит Дональда Туска в Україну
Директор New Eastern Europe Антон Найчук
Минулий тиждень був важливим для розвитку відносин між Україною та Польщею. Візит прем’єр-міністра Дональда Туска до Києва супроводжувався багатьма очікуваннями та надіями. Після складного періоду у відносинах між попереднім Урядом «Права і Справедливості» та українським керівництвом прихід до влади Дональда Туска дав підстави багатьом спостерігачам розраховувати на «перезавантаження» та врегулювання всіх існуючих протиріч. Обидві сторони зробили хороший старт для майбутнього, але не варто переоцінювати здатність офіційних осіб Києва та Варшави приймати швидкі та легкі рішення.
Перший контакт на найвищому рівні говорить про те, що подальші відносини між країнами варто умовно розділити на два напрями: політико-безпековий та економічний.
Перший має значні перспективи та обмежені ризики. Він полягає в готовності Польщі надавати всебічну допомогу Україні у протистоянні російській агресії та захисті східних кордонів Європи.
Дональд Туск зробив помітний жест підтримки Формули миру України: Польща приєднається до Резолюції країн G7 про гарантії безпеки. Такий крок означає ймовірний початок переговорів щодо всеосяжної угоди, яка визначатиме напрямки співпраці між країнами у сфері військово-промислового комплексу. Крім того, польський прем’єр анонсував надання нового військового пакету, першого після того, як величезні обсяги військової техніки та боєприпасів були призупинені з Польщі через початок сумнозвісного літньо-осіннього конфлікту 2023 року.
Немає сумнівів у готовності Польщі бути активним учасником проукраїнської міжнародної коаліції.
Другий – це складне переплетення різнорідних інтересів, де важко провести компромісну лінію. Конкретних стратегічних заяв щодо розуміння експорту української агропродукції чи остаточного вирішення проблеми перевізників не було.
Звичайно, Дональд Туск зробив великий політичний хід, коли йому вдалося домовитися про припинення протестів польських громадян на пунктах пропуску, розблокувавши їх напередодні свого приїзду до Києва. Однак ситуація залишається невизначеною. В Україні кажуть, що зробили все можливе зі свого боку, а в Польщі натякають, що подальший розвиток подій на кордонах залежатиме від рішень української влади.
Ще більше складнощів у питанні експорту української агропродукції. На тлі стриманості Дональда Туска міністр аграрної політики Чеслав Секерський і віце-міністр, лідер «Агроунії» Міхал Колодзейчак роблять досить провокативні заяви про необхідність безстрокових обмежень на українську сільськогосподарську продукцію або її заборону на 20 років.
Схоже на гру «хороший-поганий поліцейський», коли радикально налаштовані аграрії з Уряду Польщі займають найкрайніші позиції, Дональд Туск у конструктивних рамках шукає підходи до порозуміння з українськими колегами чи намагається отримати преференції рівень ЄС. З великою часткою ймовірності польському прем’єр-міністру вдалося досягти певних результатів у сфері діалогу з офіційним Брюсселем, адже найближчим часом Єврокомісія може розробити спеціальні стримувальні механізми, які передбачатимуть можливість введення обмежень на окремі види українського експорту. позицій, якщо вони створюють ризики переповнення польського ринку.
Складається враження, що Уряд Дональда Туска чітко визначив лінію поведінки на українському напрямку: чесність та активність у питанні політичної та безпекової підтримки та протекціоністський прагматизм в економічній сфері.
Не варто очікувати, що Дональд Туск піде на значні поступки щодо «кордону та зерна» напередодні місцевих виборів у Польщі та виборів до Європарламенту, а також під час жорсткого протистояння з опозицією – «Конфедерацією» та , насамперед «Право і Справедливість», які готові використати кожен прорахунок нової влади для дестабілізації політичної ситуації.
Якщо заяви міністра закордонних справ Радослава Сікорського та прем’єр-міністра Дональда Туска про необхідність підтримки України, розширення військової допомоги та розблокування фінансових надходжень від ЄС свідчать про повну солідарність з офіційним Києвом, то тема двосторонніх економічних відносин залишається актуальною. складна головоломка, над якою обом сторонам доведеться працювати не один день, щоб виробити прийнятну формулу.

