Кандидат політичних наук, директор Східноєвропейської ради Антон Найчук
«Човникова дипломатія» прем’єр-міністра Віктора Орбана вже викликала багато запитань і стала квінтесенцією політичної самореклами. Візит до РФ був несподіваним і викликав хвилю обурення, але в угорської сторони ще є можливість у майбутньому «здивувати» міжнародну спільноту.
Наступним сюрпризом офіційного Будапешта став приїзд Орбана до Пекіна.
Схоже, що угорський прем’єр планує активно використовувати українське питання, щоб отримати аргумент і привід для покращення відносин з Китаєм, а також створити собі «додаткову політичну цінність» в очах Сі Цзіньпіна.
Орбану важливо продемонструвати китайській стороні, що Угорщина повністю підтримує «мирний план» для України, запропонований офіційним Пекіном. Крім того, Орбан навіть займається формуванням групи в Європарламенті, яка буде виступати за припинення війни і відкрита до консультацій з китайськими колегами.
Все це вписується в стратегію великої дипломатичної гри Угорщини. Можна припустити, що на порядку денному переговорів Орбана буде не лише українська справа, а й двостороннє економічне співробітництво, перспективи китайських інвестицій і все те, на чому угорський прем’єр може отримати прибуток.
З одного боку, «мир в Україні» є зручним приводом для розвитку відносин з Китаєм і запорукою успішної політики Угорщини на китайському напрямку.
З іншого боку, це також виправдання та «легітимізація» політичної комунікації з Росією: якщо з одного боку столу лежать абстрактні ініціативи щодо припинення війни, то з іншого – проекти в галузі атомної енергетики та контракти на російський газ.
У розумінні Орбана, він полетів до Москви домовлятися про мир і засуджувати його за це не потрібно. Він женеться за подібними цінами в Пекіні, пропонуючи себе як міст у налагодженні відносин між Китаєм і Європейським Союзом.
На жаль, такі зусилля Орбана в Китаї лише створять проблеми українській дипломатії. Поки офіційний Київ намагається продемонструвати китайській стороні, що Європа об’єдналася навколо мирної формули Володимира Зеленського, а справедливий мир базується на територіальній цілісності та виведенні російських військ, Орбан демонструє Сі, що серед європейських країн є альтернативне бачення. і що війну треба негайно припинити на лінії фронту. Водночас на питання “Що буде з окупованими територіями?” угорська сторона не дає відповіді.
Чи варто очікувати результатів від поїздки Орбана до Китаю? На внутрішньополітичній арені в Угорщині – так. Прем’єр позиціонуватиме себе як нового лідера Європи, якого вітають на найвищому рівні під час його закордонних поїздок. У контексті забезпечення справедливого миру – навряд чи. Китай не проти отримати ще один дипломатичний інструмент, який лобіюватиме китайські інтереси в Європі та просуватиме китайські наративи. У цьому випадку Орбан виглядає сильним кандидатом. В ідеалі для Пекіна, якщо в Європі справді сформується міждержавна умовно прокитайська політична група, і якщо Орбану це так подобається, він може почати її формування. Однак зі стратегічної точки зору поїздка угорської делегації до Пекіна не змінює реального стану справ: усі залишаться на своїх посадах.
Проте відкритим залишається питання: чи перестане Орбан «дивувати» міжнародну спільноту? Не факт.
Потенційним наступним сюрпризом у найближчі дні може стати зустріч із кандидатом у президенти США Дональдом Трампом, яка впишеться в «миротворчу дипломатію» Угорщини.
У Орбана вже є досвід прямого спілкування з лідером Республіканської партії і організаційних проблем з проведенням чергового саміту не виникне. Формальні причини різні: з’їзд республіканців на запрошення прем’єр-міністра Угорщини або намір угорської сторони обговорити “містичний план” припинення війни, автором якого нібито є Трамп.
Така зустріч матиме особливий резонанс у часові рамки, наближені до саміту НАТО у Вашингтоні, та на тлі продовження передвиборчої боротьби у США.
Чому зустріч із Трампом буде цікава Орбану та які цілі може переслідувати угорський прем’єр?
По-перше, Орбан зробить чітку «ставку на перемогу Трампа» і навіть спробує підіграти його президентській кампанії. Угорська сторона повторно використовуватиме «мирні» наративи, апелюючи до Трампа як до «майбутнього миротворця».
По-друге, Орбан зможе запропонувати Трампу «посередницькі послуги» у налагодженні комунікації з Росією.
Наразі команда Трампа, навіть якщо таке бажання з’явиться, не зможе вести прямий діалог із російським режимом, зважаючи на токсичність таких контактів. Більш того, навіть якщо уявити сценарій приходу Трампа в президентське крісло, то в організації саміту з російським президентом теж вистачить проблемних моментів.
У таких випадках Орбан може виступати неофіційним посередником і безпечним інструментом комунікації, здобуваючи собі черговий політичний піар і статус.
За сприятливих для Орбана обставин прем’єр-міністр навіть зможе запропонувати Угорщину як місток для відновлення американсько-російських консультацій щодо «стратегічної безпеки» і, можливо, платформу для «мирного саміту» в Будапешті за участю всіх сторони, включно з представниками країни-агресора.
По-третє, Орбан хотів би позиціонувати себе перед Трампом як надійного союзника і партнера в Європі, з яким республіканець може будувати стратегічну комунікацію навіть в обхід Франції чи Німеччини.
Ймовірно, угорський прем’єр сподівається, що перемога Трампа кардинально змінить для нього ситуацію: якщо зараз його політична позиція ігнорується і часто цілеспрямовано фальсифікується, то якщо вибори в США завершаться для нього успішно, лідери інших європейських країни будуть бачити в ньому «праву руку Трампа в Європі». Для Орбана це спроба політичного самоствердження на глобальному рівні.
Якщо зустріч Орбана з Трампом відбудеться на тлі саміту НАТО, це буде нести ризики для українських інтересів. Адже поки офіційний Київ боротиметься за додаткові системи ППО, озброєння та вступ до Альянсу, Орбан говоритиме про деескалацію ситуації між НАТО та Росією, необхідність припинення військових поставок Україні, необхідність припинення вогню та решта звернень, які ситуативно зіграють на руку російській стороні.
Важливо, що під час візиту Орбана до Москви європейський істеблішмент наголошував на відсутності переговорного мандату прем’єр-міністра Угорщини з ЄС. У випадку з Трампом Орбан знову поставить у незручне становище решту європейських партнерів: їм доведеться засудити такі дії або утриматися від будь-яких оцінок.
Чи матиме значні результати гіпотетична зустріч Орбана з Трампом?
Варто зазначити, що на даний момент ключовою метою Трампа є перемога на виборах, і, незважаючи на часті публічні звернення до теми війни, зараз вона не буде для нього пріоритетом. У цьому контексті будь-які ініціативи Орбана не відіграватимуть принципової ролі для Трампа і будуть розглядатися ним виключно як невеликий елемент виборчої кампанії, а не як стратегічна можливість.
У Трампа немає ні повноважень, ні бажання, ні часу “грати в дипломатичні ігри” щодо України та Росії, поки він не повернеться в Білий дім. Ймовірно, для нього було б більше сенсу, якби Орбан привів йому інвесторів, а не мирний план. Теоретичне посередництво в контактах з російською стороною Трампу зараз взагалі не на часі, і поки неясно, наскільки воно буде потрібно в майбутньому. По-перше, треба ще дочекатися результатів виборів, а по-друге, підходи Трампа можуть зовсім не відповідати очікуванням Росії чи Угорщини.
І, нарешті, враховуючи динаміку ситуації в Україні, є підстави вважати, що команда Трампа поки що не має детальної моделі дій у разі перемоги на виборах. Є політичні декларації про припинення війни, але майже не прописані інструменти реалізації плану.
Дипломатія Орбана може допомогти йому досягти політичного піару, але у сфері припинення війни такі пропозиції не відповідають об’єктивному стану речей і не дають чіткого розуміння того, як забезпечити справедливий мир. З огляду на діловий підхід Трампа, такі абстрактні розмови з боку прем’єр-міністра Угорщини можуть залишитися для лідера республіканців на другому плані.
Тому, якщо команди Орбана і Трампа організують для них спільну зустріч у липні, це не наблизить справедливий мир в Україні, а стане лише елементом політичної гри, де кожна сторона переслідує свої цілі – це знаходиться далеко від лінії фронту на українській землі.