Чи обмежуватиме Польща допомогу для України?
Новий етап політичного протистояння між Урядом і Президентом у Польщі викликав негативний резонанс в українському інформаційному полі. Одним з інструментів внутрішнього протистояння став законопроєкт про підтримку України, що мав на меті продовжити важливі положення чинного закону, часові рамки якого спливають 30 вересня.
Навколо вказаного питання вже з’явилось багато спекуляцій та інтерпретацій, оскільки воно стосується особливо резонансних тем. Безумовно, ситуацією намагається скористатись і російська пропаганда. Важливо, щоб подальші обговорення не провокували негативний фон для двосторонньої взаємодії і не стали інструментом в руках маргінальних груп, що використовують її виключно у політичних цілях.
Спробуємо надати об’єктивні відповіді на ключові питання навколо ситуації, що виникла.
Чи припинить Польща фінансування супутникового зв’язку «Старлінк» для України?
Є достатньо підстав для оптимістичних оцінок щодо упередження подібного сценарію. На жаль, проблема виникла ситуативно. Питання фінансування «Старлінк» йшло в одному пакеті з підтримкою вимушених переселенців, до якої Кароль Навроцький прагне внести власні корективи. Саме тому, вето охопило увесь перелік напрямків допомоги.
На практиці, команда Президента не виступає проти безпекової підтримки України. В його команді вважають, що фінансування послуг може надалі здійснюватись через спеціальний резервний фонд і загроз для її припинення не буде.
В Уряді також послідовні щодо забезпечення військово-технічних потреб Збройних Сил України і Дональда Туск зацікавлений у тому, щоб своєчасно знайти вихід з ситуації. Тому варто очікувати, що Прем’єр ініціює необхідні урядові рішення, які дозволять продовжувати сплачувати послуги «Старлінк» навіть без потреб ухвалення вказаних дій Президентом.
Чи втрать українські громадяни, що перебувають на території Польщі тимчасовий захист після 30 вересня?
Подібні ризики близькі до нуля.
По-перше, ні Уряд, ні Президент не зацікавлені у тому, щоб у місцевій економіці відбувся колапс – створені українцями бізнеси втратили можливість функціонування і генерування 2,7% ВВП, а польські підприємці – цінний кадровий потенціал.
По-друге, у червні 2025 року Рада ЄС пролонгувала захист для вимушених переселенців до березня 2027 року, що також виступатиме правовою основою для польської позиції.
В таких умовах, попри політичне протистояння, питання перебування українських громадян на території Польщі буде вирішено і сценарію масових депортацій чи тому подібне – вдасться уникнути.
Чи втраться вимушені переселенці соціальну допомогу з боку Польщі?
Вказане питання видається одночасно найбільш проблемним і наповненим популізмом.
Вето Президента обґрунтоване тим, що допомогу на дітей у розмірі 800 злотих, пільги на медичне обслуговування і т.д. мають зберегти лише ті громадянин, що сплачують податки і офіційно працевлаштовані.
Варто зауважити, що подібний підхід стосуватиметься найбільш незахищеної верстви населення, представники якої через різні обставини не можуть відповідати визначеним Президентом критеріям.
Однак, вони перебувають у меншості, понад 80% українців, що проживають у Польщі діють в рамках трудового кодексу і справедливо користуються тим же правами, що і польські громадяни, сплачуючи податки і слідуючи букві польських законів.
Ще більш показовими є статистичні дані: сумарно з моменту російського повномасштабного вторгнення і за результатами фінансового 2024 року, українські громадяни сплатили 51,3 млрд. злотих податків і соціальних внесків. Водночас загальна сума соціальних виплат для переселенців з польського бюджету склала 7,56 млрд. злотих. Якщо долічити до вказаної суми 9 млрд. злотих на медичну допомогу, в цілому захист і забезпечення потреб українських громадян обійшлась польському бюджету у 16,56 млрд. злотих.
Легко можна дійти висновку, що доходи польської казни суттєво перевищують видатки.
Як надійний і стратегічний партнер Польща взяла на себе ключову роль у допомозі вимушеним переселенцям, що потребує окремої подяки, а український бізнес, у відповідь, сприяв значному розширенню податкових надходжень польського бюджету. Така справедлива формула – взаємовигідна для усіх.
Проте, на жаль, в частині виборців «ПіС» і у більшості прихильників «Конфедерації» є запит на обмеження підтримки українських громадян, сформований під дією різних факторів: інколи спрямованої пропаганди, інколи через безглузді дії окремих представників української спільноти, які провокують негативні реакції. Кароль Навроцький відреагував на нього таким чином і використав право вето.
Попри це, є підстави вважати, що польський Уряд відшукає механізм, який дозволить продовжити виплати і для громадян, що не мають змоги працювати. Звичайно, за умови, що причина цьому буде доведена і аргументована.
Підводячи підсумки – політичний конфлікт Уряду і Президента частково захопив і тему України, що прогнозовано викликало занепокоєння. Попри все, залишається достатньо можливостей для стабілізації ситуації, яка не призведе до деструктивних наслідків.
У будь-якому випадку, українській дипломатії варто пам’ятати про те, що питання українських громадян, підтримки України чи історії ще не одноразово перебуватимуть в центрі уваги польського політичного процесу. Особливо з наближенням парламентських виборів, що потребуватиме неабияких зусиль для утримання ситуації у поміркованому руслі без шкоди для спільних інтересів.
Ні у Варшаві, ні у Києві не прагнуть давати приводів росіянам радіти і спекулювати на суперечливих темах польсько-українських відносин.